ВУЗ ШАГ

Таврійськ. Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7

 





Методичне об'єднання вчителів початкових класів

 

           

 

Інформація про членів МО вчителів початкових класівЗОШ І-ІІІ ст.  №7 м.Таврійська

 

ПІБ учителя

Рік народження

Назва ВУЗу спеціаль

ність за дипломом

Стаж роботи

Курси, рік

Атестація, рік

Категорія, пед. звання

Тема самоосвіти

Брусенська Олена Вікторівна

1963

Херсонський Державний Університет, вчитель поч. класів

34

2012

2013

Вища

Сучасний урок як основна форма соціалізації учнів початкових класів

Кучма Любов Дмитрівна

1964

Херсонський Державний Університет, вчитель поч.класів

30

2012

2013

Вища

Формування у молодших школярів, вміння працювати з інформацією.

Мельник Ольга Анатоліївна

1980

Херсонський Державний Університет, вчитель поч. класів

12

2014

2014

Друга

Вдосконалення зв’язного мовлення учнів через творчу діяльність.

 

Кисіль Інна Іванівна

1969

Херсонський Державний Університет, вчитель поч.класів

29

2012

2013

Перша

Інформаційні особливості уроків в початкових класах, як проблема компетентності системи освіти.

Гриненко Людмила Михайлівна

1964

Херсонський Державний Університет, вчитель поч.класів

33

2013

2014

Вища

Розвиток творчої особистості учня шляхом впровадження нестандартних форм роботи на уроці

Василенко Валентина Миколаївна

1967

Херсонський Державний Університет, вчитель поч. класів

30

2013

2014

Перша

Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів.

Погоріла Валентина Кузьмівна

1945

Ізмаїлівський Державний інститут, вчитель поч.класів

51

2013

2014

Вища

Забезпечення мобільності вчителя і учня при розвитку логічного мислення і творчих здібностей в системі початкової освіти.

Романенко

Інна

Миколаївна

1981

Мелітопольський Державний пед.Університет, вчитель поч.класів

12

2014

 

2015

Друга

Формування правильного, свідомого, виразного читання школярів.

                                                                                                              ВИМОГИ ДО ВЕДЕННЯ ТА ПЕРЕВІРКИ ЗОШИТІВ
У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

 

Загальні вимоги до писемного мовлення учнів та загальні вимоги до ведення учнівських зошитів надаються в Наказі МОН України «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи», Інструкції щодо ведення журналів у 1 – 4-х класах.

Для забезпечення високої грамотності і загальної культури учнів необхідно дотримуватися визначених правил і рекомендацій щодо ведення учнівських зошитів. Зошит відображає знання та вміння учнів і працю вчителя.

Пам’ятка для вчителя (загальні вимоги до ведення учнівських зошитів)

1.      Учнівський зошит не є державним документом.

2.      Поточні класні письмові роботи у 1 класі, класні й домашні – у 2 – 4-х класах виконуються у звичайних шкільних зошитах або в зошитах із друкованою основою.

3.      У 2 – 4-х класах для навчальних класних і домашніх завдань з української та інших мов, з математики  учні ведуть по два зошити.

4.      Заміна зошитів блокнотами або окремими аркушами паперу не допускається.

5.      У 1 – 2-х класах зошити за встановленим зразком підписує вчитель, а у 3 – 4-х класах це роблять діти.

6.      Усі класні та домашні роботи в звичайних робочих зошитах і зошитах з друкованою основою вчитель перевіряє та оцінює після кожного уроку.

7.      Перевірні роботи (списування, диктант, тестові завдання) учні виконують у зошитах для контрольних робіт, або на окремих картках. Учні аналізують помилки контрольної роботи також у зошитах для контрольних робіт. Учитель зберігає ці зошити до кінця навчального року.

8.      Бал за ведення зошита з мови і математики (у журналі – Вед. зош.) учитель виставляє наприкінці кожного місяця.

Колонку «Ведення зошита» (Вед. зош.) учитель записує без дати.

9.      У письмовій роботі з мови, математики з 2 класу визначається:

·        Дата виконання роботи;

·        Вид завдання (вправа, диктант, задача);

·        Заголовок зв’язного тексту.

У кінці заголовків крапка не ставиться. У 4 класі дату виконання роботи учні записують словами.

10.   У зошитах для контрольних робіт учні пишуть дату, вид завдання, заголовок тексту.

11.   Виправлення помилок учні роблять тільки ручкою: закреслюють неправильно написану букву чи цифру навкіс (справа наліво) і зверху пишуть потрібну літеру чи цифру.

12.   Учень повинен дотримуватися однакових інтервалів між словами, дописувати кожен рядок до кінця, дотримуючись правил переносу, не виходити за межі рядка.

 

Пам’ятка для вчителя (перевірка ведення зошитів. Система оцінювання письмових робіт учителем)

1.      У початкових  класах кожну учнівську роботу перевіряють систематично (до наступного уроку).

2.      Перевірку слід закінчувати роботою над помилками (колективною чи самостійною).

3.      Кожен вид помилок потребує від учителя відповідного способу виправлення:
у зошитах  учнів із високим і достатнім рівнем навчальних досягнень ставити помітку на полі в рядку, в якому допущено помилку,

учням із середнім рівнем навчальних досягнень -  підкреслювати слово з помилкою, ставити помітку на полі,  в    якому допущено помилку, а саме виправлення пропонувати робити учням самостійно;

учням із низьким рівнем -  закреслювати помилку і зверху писати правильну  відповідь.

   При такому підході учнівські зошити переглядати  повторно.

   Неправильний результат по написаному не виправляти.

4.      Виправляти неправильний результат по написаному не дозволяється. 
5.      Усі записи, зроблені вчителем в учнівському зошиті, повинні бути взірцем для учня

УВАГА! Дидактичні вимоги до проведення сучасного уроку образотворчого мистецтва в початкових класах                             

 

Сучасні вимоги до уроку образотворчого мистецтва враховують такі аспекти.

  1. Урок повинен бути проведений на належному науково-теоретичному та методичному рівнях з дотриманням загальнодидактичних та художньо-естетичних принципів навчання.
  2. Кожен урок передбачає отримання очікуваних результатів навчальної діяльності, підпорядкованої загальній меті уроку.
  3. Урок повинен забезпечувати не лише засвоєння певного обсягу знань з основ образотворчої грамоти та впливати на процес формування практичних навичок образотворчої діяльності, опанування різних художніх технік, а й сприяти становленню естетичного світогляду, емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва, нестереотипного мислення та творчого виразу особистості молодшого школяра у власних роботах.
  4. Урок повинен включати методично доцільний підбір різноманітних форм, методів і прийомів навчально-виховної роботи, які забезпечуватимуть активізацію розумової та самостійної творчої діяльності дітей, розвиток їх образотворчих здібностей.
  5. Під час проведення уроку слід дбати про реалізацію особистісно зорієнтованого підходу до навчання образотворчого мистецтва та врахування вікових і психічних особливостей учнів молодшого шкільного віку.
  6. Впровадження на уроці образотворчого мистецтва інтегрованого підходу до побудови навчально-виховного процесу.

Урок образотворчого мистецтва вважається ефективним тоді, коли вчитель створив належні умови для формування образотворчих знань, умінь і навичок молодших школярів, розвитку художніх здібностей. 

Сучасна педагогічна наука залежно від дидактичної мети та етапів процесу пізнання (сприймання та усвідомлення нового матеріалу, узагальнення, систематизація та закріплення отриманих знань, практичне, творче використання набутих знань, перевірка ступеня засвоєння знань, умінь та навичок) визначає такутипологію уроків у початкових класах:

·         уроки засвоєння нових знань;

·         уроки осмислення знань і формування умінь і навичок;

·         уроки застосування знань, умінь і навичок;

·         уроки узагальнення і систематизації знань;

·         уроки перевірки, оцінювання і корекції знань;

·         комбіновані уроки.

Покращенню якості викладання шкільного предмету „Образотворче мистецтво” помітно сприяє розширення кола уроків образотворчого мистецтва в початковій школі за рахунок їхньої якісно-змістової перебудови. Типологія уроків образотворчого мистецтва може відрізнятися від загальноприйнятої дидактичної, оскільки урок образотворчого мистецтва має свою специфіку і належить до предметів художньо-естетичного циклу. Класифікацію уроків образотворчого мистецтва можна здійснювати і за змістом навчального матеріалу. Так, вчений-методист С.В.

Коновець вважає найбільш бажаними типами уроків образотворчого мистецтва у сучасних умовах такі:

·         уроки оволодіння образотворчою грамотою (заняття з композиції, малювання з натури, опанування форми, кольору, об'єму, простору, різних художніх технік);

·         уроки сприймання та оцінювання явищ мистецтва та дійсності (сприймання, аналіз та оцінка певного художнього твору або явища дійсності);

·         уроки колективної образотворчої діяльності (виконання колективної творчої роботи за спільним задумом теми та художньої техніки);

·         уроки створення самостійних творчих робіт (втілення власного задуму учнів в оригінальних творчих роботах) [49].

Кожен із структурних елементів мистецького уроку – висунення творчого завдання, пошук способів вирішення творчого завдання, окреслення художньо-творчого задуму, його втілення у художньо-матеріалізовану форму, оцінювання результатів ( за Г.М. Падалкою) – включає:

·         мотиваційне забезпечення художньо-навчальної діяльності;

·         актуалізацію попереднього художнього досвіду діяльності, знань і умінь учнів;

·         активізацію їх творчої ініціативи, самостійності у вирішенні творчих проблем;

·         вольову регуляцію навчального процесу, концентрацію уваги, інтенсифікацію навчальної напруги;

·         визначення завдання для самостійної роботи [96].

Кожен тип уроку має свою структуру, яка включає взаємопов'язані етапи навчально-виховної діяльності. Етапи уроку в свою чергу містять різні форми, методи і прийоми роботи, які підпорядковуються навчальній, розвивальній та виховній меті уроку, розкривають зміст навчального матеріалу. Компонування елементів дидактичної структури уроку залежить від тих завдань, які розв'язуються на уроці певного типу.

У дидактичній структурі кожного типу уроку є своя підструктура. Вона розкриває і визначає методичні аспекти уроку: розповідь, бесіду, аналіз репродукцій художніх творів, педагогічний малюнок, тренувальні вправи та інші. Кількість та різноманітність елементів дидактичної підструктури уроку залежить від його мети та завдань. Наприклад, на етапі повідомлення нового матеріалу вчитель може обрати різні методичні прийоми: проблемну бесіду, пояснення, розповідь, аналіз репродукцій художніх творів різних жанрів, словесне малювання, педагогічний малюнок тощо.

Визначаючи структуру уроку певного типу варто розуміти, що у ньому будуть присутні не лише елементи навчання, які визначають його назву, але й інші доцільні на даному уроці. Яскравим прикладом такого гармонійного поєднання етапів дидактичної структури є комбінований урок.

Дидактична структура уроку образотворчого мистецтва. Етапи уроку образотворчого мистецтва та їх зміст

Розробляючи зміст уроку образотворчого мистецтва, готуючи конспект слід користуватися його дидактичною структурою. На початку конспекту вчитель образотворчого мистецтва розробляє такі положення.

  1. Вид діяльності.
  2. Тема уроку.
  3. Мета уроку (навчальна, розвивальна, виховна).
  4. Обладнання уроку.
  5. Техніка виконання.
  6. Використання класної дошки.
  7. Термінологічний словничок.
  8. Методи і прийоми, для застосування вчителем на уроці.
  9. Види мистецтв, що інтегруються на уроці.

Етапи комбінованого уроку образотворчого мистецтва мають такий зміст:

І. Організаційний етап (1 хв.)

Передбачає підготовку учнів до навчальної діяльності, доцільну організацію робочого місця. Робота вчителя на цьому етапі повинна бути спрямованою на створення у класі ділової атмосфери та психологічної готовності учнів до спілкування і навчання. До початку уроку визначаються чергові або „лаборанти”, які готують всі необхідні художні матеріали і приладдя. Цей етап може бути як на початку, так і в середині уроку, під час зміни різновидів навчально-пізнавальної і творчої практичної діяльності. Даний етап уроку повинен бути динамічним, не затрачати багато часу.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Повторення вивченого матеріалу (2 хв.)

Має на меті відтворення знань, умінь і навичок учнів, які мають стати основою для засвоєння нових понять та аспектів. Повторюються необхідні для роботи на даному уроці набуті раніше знання, закріплюється образотворча термінологія за допомогою розв’язання кросвордів, тестових завдань.

На даному етапі варто перевірити домашнє завдання.

При викладанні образотворчого мистецтва, окреме домашнє завдання художньо-творчого характеру може бути відсутнім. Замість художньої практичної роботи можна запропонувати учням провести спостереження за явищами природи та предметним середовищем, дібрати репродукції творів мистецтва для спостереження та аналізу, віршовані та музичні уривки.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку (2 хв.)

Етап підготовки учнів до активного і свідомого засвоєння нового навчального матеріалу та художньої творчої діяльності. На цьому етапі відбувається мотивація учнів до активного сприйняття нового навчального матеріалу, визначення мети і завдань уроку, доведення практичного значення роботи на уроці, створення позитивного емоційного настрою, формулювання проблемних завдань, показ учнівських робіт, виконаних на подібну тему чи в тій же техніці.

ІV. Засвоєння нового матеріалу. Навчально-пізнавальна робота

1. Теоретико-аналітична робота (5—10 хв.)

 На початку даного етапу уроку важливо добре організувати увагу учнів з метою покращення процесу сприймання нового матеріалу. Проводиться бесіда чи розповідь учителя з метою пояснення нового матеріалу з використанням термінологічного словничка, аналіз творів образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва, про місце і роль естетичного в житті людей. У ході бесіди вчитель постійно активізує процес сприймання вдало дібраними запитаннями.

На даному етапі відбувається інструктаж і демонстрація роботи з новими художніми матеріалами, запис нових слів в індивідуальні термінологічні словнички. Вчитель організовує роботу з репродукціями, творами мистецтва, показ наочних посібників, фрагментів педагогічних програмних засобів навчання, рухомих моделей.

2. Підготовчі вправи (3—5 хв.)

Виконання короткочасних вправ - тренувальних чи навчальних, які відповідали б навчальній чи розвивальній меті уроку і допомагали при виконанні основного завдання.

Вправи в повітрі, в альбомі олівцем; вправи з основ кольорознавства (на поєднання, на утворення додаткових кольорів, на заливку, вливання кольору в колір, на знайомство з окремими техніками живопису); вправи на засвоєння прийомів ліплення, роботи з папером; виконання ескізів декоративних композицій, композиційних схем, тематичних малюнків; аналіз пропорцій, будови тіла тварин і птахів; аналіз натурної постановки; пояснення послідовності дій.

3. Пояснення послідовності виконання завдання. Композиційне розміщення зображення (1—2 хв.)

Виконання вчителем педагогічного малюнка крейдою на дошці, пензлем і фарбою на планшеті. Демонстрація варіантів тематичної композиції, комбінація аплікативних засобів на дошці, створення робочого ескізу майбутньої композиції. На завершення даного етапу уроку вчитель демонструє педагогічний малюнок, який вдало доповнює пояснення нового матеріалу.

V. Закріплення нового матеріалу. Творча практична робота

1. Самостійна робота учнів під керівництвом учителя (25—30 хв.)

Учитель керує роботою учнів, вказує на недоліки (але не малює учневі в альбомі), звертає увагу на типові помилки. Виконує графічне повторне пояснення на полях роботи учня послідовності виконання завдання (якщо дитина має труднощі при виконанні завдання).

VІ. Підсумок уроку. Аналіз та оцінювання робіт (3—5 хв.)

Встановлюється, які знання, уміння і навички здобули учні на даному уроці. Проводиться аналіз робіт учнів, оцінювання та організовується виставка. З метою розвитку зв’язного мовлення та критичного мислення учнів здійснюється взаєморецензування, взаємоаналіз робіт однокласників.

VІI.

Домашнє завдання (1 хв.)

Учням повідомляється інформація про домашнє завдання, роз'яснюється методика виконання, звертається увага на типові помилки. На уроках образотворчого мистецтва практична робота повинна виконуватися в класі. Дітям пропонуються такі завдання з метою підготовки до наступного уроку: підшукати репродукції, прочитати художній твір дитячої літератури, провести спостереження, виконати короткочасні зарисовки, підібрати лексику і сполучення слів, необхідні для розповіді про виконане завдання.

Вище зазначені етапи уроку включаються при написанні конспекту уроку образотворчого мистецтва. Кожен етап уроку повинен бути методично правильним, змістовним, побудованим відповідно до характеру матеріалу, який вивчається. На кожному етапі уроку слід дбати про збагачення і активізацію словникового запасу, поповнення його образотворчою термінологією.

 





ТИЖДЕНЬ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

 

       3-7 листопада  в ЗОШ № 7 пройшов тиждень початкової школи.

       У рамках тижня проведено такі заходи:

                                 Назва заходу

Клас

Відповідальний

1.

               03.11.2014                     ДЕНЬ ВІДКРИТТЯ

1.Урочиста лінійка відкриття тижня початкових класів.

2.Урок «Гірські породи. Що таке корисні копалини».

3.Конкурс малюнків «Барви осені».

 

1-4 кл.

3-А кл.

1-4 кл.

 

Вчителі поч.кл.

Брусенська О.В.

Вчителі поч.кл.

2.

               04.11.2014                    ДЕНЬ ВСЕЗНАЙКА

1.Гра – змагання «Найрозумніший»

2.«Усний рахунок із задоволенням» 

3. Урок «Буду я природі другом»

4.Конкурс стінгазет «Буду я природі другом»

 

 

1-А,1Б,

2-Б 3А,

4-Б кл.

1-А кл.

4-А кл.

1-4 кл.

 

Гриненко Л.М.Кисіль І.І.

Романенко І.М.

Брусенська О.В.

Мельник О.А.

Гриненко Л.М.

Кучма Л.Д.

Вчителі поч.кл.

3.

             05.11.2014      ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

1 Проведення каліграфічних хвилинок  « В   

    гостях у пані Каліграфії»

2.Конкурс скоромовок . « Скоро мовлю скоромовку».

 

3.Конкурс Знавців української мови

4. Станція Загадок.

5.Розгадування мовних ребусів.

6.Виставка зошитів з української мови

7.Свято «Свято зошита»

8. Вернісаж українських пісень

 

 

1-А, 2-А кл.

1-А, 2-Б кл.

 

3-А, 4-А кл.

1-А, 2-Б,    4-Б кл.

1-3 кл.

 

Гриненко Л.М.

Василенко В.М.

Гриненко Л.М.

Романенко І.М.

Брусенська О.В.

Кучма Л.Д.

Гриненко Л.М.

Романенко І.М.

Мельник О.А.

Вчителі поч.кл.Гумовська С.О

4.

06.11.2014                                        ДЕНЬ КНИГИ

            1.Вивчення прислівїв, приказок «Криниця мудрості - книга».

2.Урок «Скринька українських народних казок. Лисичка-сестричка».

3.Урок «У світі казки чарівної»

4.Свято «Криниця мудрості - книга».

 

1-А кл.

 

2-А кл.

 

2-Б кл.

4-А кл.

 

Гриненко Л.М.

 

Василенко В.М.

 

Романенко І.М.

Кучма Л.Д.

 

 

5.

    07.11.2014                            ДЕНЬ МОЄЇ КРАЇНИ

1.Віртуальна подорож «Неповторні куточки України».

2.Виставка малюнків «Я малюю Україну»

3.Флеш – моб  «Одягни вишиванку»

4.Свято «Дівочий віночок»

5.Підсумкова лінійка. Нагородження переможців.

 

1-4 кл.

 

1-4 кл.

1-4 кл.

1-Б кл.

 

Вчителі

 початкових

класів

 

Кисіль І.І.

 

Усі заходи в рамках тижня проведено в позаурочний час, цікаво й змістовно. Учителі творчо підійшли до їх організації та проведення.

Під їхнім керівництвом учні виготовили велику кількість ілюстративного матеріалу. Проведенню кожного заходу передувала ретельна підготовка. Діти із задоволенням взяли участь у проведенні конкурсів, змагань, ігор.

Вчитель  початкових класів Гриненко Людмила Михайлівна на тижні початкової освіти провела цікавий урок з математики на тему: Вправи на засвоєння таблиць додавання і віднімання числа 3. Розв’язування задач на знаходження суми. Вимірювання довжини відрізків для учнів 1-А класу

 

Переглянути та скачати урок, а також презентацію до уроку можна тут:

Конспект уроку
Презентація

 

Переглянути весь фотозвіт уроку

 

Брусенська Олена Вікторівна

Вчитель початкових класів Брусенська Олена Вікторівна на тижні початкової освіти проводила багато цікавих уроків, серед них і урок на тему:
"Що таке гірські породи? Різноманітність гірських пород"

Переглянути та скачати урок, а також презентацію до уроку можна тут:
Конспект уроку
Презентація

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фотозвіт:

 

 

 

Комплекс бесід (занять) із попередження дитячого травматизму

Велика кількість нещасних випадків, які трапляються з дітьми в урочний та позаурочний час, загибель і травмування учнів через необачне та безпечне поводження на дорогах, на воді, з пожежнонебезпечними, вибуховими та іншими речовинами вимагають від педагогічних працівників більш сумлінної та відповідальної роботи. У загальноосвітніх навчальних закладах обов’язково проводяться навчання з питань охорони життя та здоров’я, пожежної, радіаційної безпеки, безпеки дорожнього руху, попередження дитячого травматизму. Ці питання входять до курсу таких навчальних предметів: «Основи здоров’я», «Фізична культура», а також проводяться через комплекс бесід (занять) із попередження дитячого травматизму, курс «Я обираю здоровий спосіб життя», через бесіди на виховних, класних годинах, позакласні заходи, роботу гуртків та загонів.

Комплекс бесід (занять) із попередження дитячого травматизму має на меті забезпечити школярам знання, уміння, переконання, необхідні кожній людині для збереження життя і здоров’я, надання першої допомоги потерпілим. Учні повинні бути підготовлені до дій у небезпечних ситуаціях, знати способи їх упередження, навчитися оберігати своє здоров’я.

Бесіди (заняття) мають практичну спрямованість, проводяться з урахуванням психології сприймання дітьми навчального матеріалу в різних формах (ділова гра, ситуаційні завдання, круглий стіл тощо). Також рекомендується ведення учнями зошитів із проведення комплексу бесід щодо попередження дитячого травматизму. На окремі заняття (заліки) доцільно залучати представників медичних установ, ДАІ, закладів пожежної охорони та ін.

Запис проведених бесід (занять) робиться у класному журналі та щоденниках учнів.

Обов’язковими є такі сторінки класного журналу:

·                   бесіди (заняття) з попередження дитячого травматизму;

·                   бесіди «Я обираю здоровий спосіб життя» (з профілактики  ВІЛ/ СНІДу);

·                   додаткові бесіди з попередження дитячого травматизму.

При оформленні сторінки журналу «Бесіди (заняття) з попередження дитячого травматизму» необхідно враховувати запропоновану тематику бесід та терміни їх проведення (додатки 9-10).

 

Додаток 9

Циклограма проведення комплексу бесід (занять)
із попередження дитячого травматизму класними керівниками 1-4 класів

Зміст бесід (занять)

Місяць

Кіл.

год

9

10

11

12

1

2

3

4

5

Кількість годин

1.

Правила дорожнього руху

10

2

1

1

1

1

1

1

1

1

2.

Правила протипожежної безпеки

10

1

1

1

2

1

1

1

1

1

3.

Запобігання отруєнь

2

 

1

 

 

 

 

 

 

1

4.

Правила безпеки при користуванні газом

4

 

1

 

1

1

 

1

 

 

5.

Правила безпеки з вибухонебезпечними предметами

6

1

1

 

1

 

 

1

1

1

6.

Правила безпеки на воді

5

1

 

1

1

 

 

1

 

1

7.

Правила безпеки користування електроприладами, при поводженні з джерелами електроструму

4

 

 

1

 

1

 

 

1

1

 

Разом годин:

41

5

5

4

6

4

2

5

4

6